Інгібітор – допоміжний грунтовий агент, який пригнічує активність ферменту уреази, тим самим сповільнюючи розкладання аміду азоту до аміаку. Інгібітор використовується в якості добавки до рідких добрив, які містять амідну форму азоту.

Характер ефекту інгібітора. Інгібітори уреази, який додано до добрива на основі сечовини, значно знижує активність ферменту уреази в точці контакту добрива з грунтом або рослиною, а не з усім грунтовим профілем. Це заважає розкладанню сечовини до появи перших значних опадів. Складові препарату не прегнічують грунтову мікрофлору.

Особливості, переваги:

повне безшовне змішування з добривами;

гомогенний розподіл д.р. при застосуванні;

відсутність проблем при зберіганні навіть при низьких температурах без утворення осаду субкомпонентів та необхідності перемішування перед застосуванням;

змішування з засобами захисту рослин без ризику зниження ефективності та деградації оприскування;

відсутність негативного впливу на грунтову мікрофлору.

Використання інгібітора дає три основні агрономічні переваги:

підвищення доступності азоту до для рослин;

обмеження втрат азоту шляхом випаровування;

збереження ефективного азоту за посушливих умов та на перших стадіях розвитку культур.

Переваги інгібітора:

зменшення втрат NH3 через випаровування;

обмеження недоступності NH4 +”склеювання” в поглинальному поверхневому шарі грунту;

N – звязок в кореневій зоні залишається на високому рівні навіть під час посухи;

можливість застосування більш високі дози азату за одне внесення;

зниження ризику вилуговування шляхом відтермінування нітрифікації;

нетоксичне джерело азоту для мікроорганізмів – стимулює біологічну активність грунту.

Використання продукту:

Для рідких добрив інгібітор додається безпосередньо в оприскувач (цистерну для внесення) перед застосуванням в рекомендованій нормі.

Умови застосування рідких добрив на основі сечовини принципово не змінюються при використанні інгібітора.

Рекомендована температура зберігання:

від -15 С до +30 С.

Умови зберігання : уникати тривалого впливу прямих  сонячних променів та паковання.

Термін придатності: 18 місяців з дати виготовлення.

Пакування: 5 л.

Рекомендації та норми застосування: 

Стабілурен (Stabiluren 30) 

призначений для використання з концентрованими рідкими добривами типу КАС, або ж розчинами сечовини.

    З добривами типу КАС суміш можна використовувати без зменшення ефективності протягом 7 днів після додавання препарату.

     Якщо в концентрованому рідкому длбиві міститься фосфор,  використайте суміш протягом 1 дня після змішуванняю

Стабілурен (Stabiluren 30)  не можна застосовувати з добривами, що містять від 1/2 від загального азоту в амідній формі.

 Нижчі дози препарату рекомендуються при використанні добрив при низьких температурах грунту і при локальному застосуванні добрив (наприклад, трубками для внесення, прикореневому внесенні, тощо), більш високі дози використовуються при більш високих температурах грунту і при високій біологічній активності грунту (після застосування органічних добрив,  при наявності більшої кількості поживних решток у грунті та ін.)

Добрива Стабілурен (Stabiluren 30) застосовуються аналогічно, як і необроблені добрива.

Інгібітори уреази додають в добрива, що містять амідний азот (карбамід, КАС). Принцип їх дії зводиться до блокування ферменту уреази в зоні контакту добрива з грунтовим розчином. Фермент уреаза, що виділяється уреабактеріямі і корінням рослин, перетворює молекулу сечовини в гідрокарбонат амонію - з'єднання досить нестабільне, яке  розпадається з утворенням вільного аміаку, що улітучується в атмосферу. Також цей аміак є токсичним для молодих проростків.

Уреаза є ключовим ферментом, який бере участь в глобальному круговороті азоту, продукується рослинами, грибами і бактеріями. Для прояву фізіологічної активності уреази необхідна присутність іонів нікелю Ni2+. Серед  речовин, які проявляють інгібуючу дію на реакцію перетворення сечовини, найбільш ефективним на сьогодні вважається N- (n-бутил) тіофосфотріамід (NBPT).

При додаванні інгібітора уреази в КАС, внесений в основне удобрення озимих культур, з'являється можливість пролонгувати дію добрива: амідний азот, на який в КАС доводиться половина, на два тижні «консервується», при цьому зниження температури грунту призводить до природного пригнічення активності уреази, в внаслідок чого рослини використовують в першу чергу амонійний та нітратний азот, а азот карбаміду використовується «з відстрочкою».

При внесенні КАС  в кореневу підгодівлю, інгібітор уреази дозволяє пролонгувати їх дію в результаті поступового переходу амідного азоту в засвоювану рослиною форму.

Підсумовуючи все вище сказане, переваги застосування інгібіторів уреази зводяться до наступного:

(1) зменшують втрати аміаку при поверхневому внесенні добрив;

(2) сповільнюючи утворення аміаку, побічно знижують нітратне забруднення продукції і вод;

(3) рослини здатні поглинати азот  у вигляді молекули сечовини, і інгібітори уреази роблять цей процес можливим більш тривалий період;

(4) при припосівному внесенню  вивільнення великої кількості аміаку може надати токсичний вплив на проростки, чого можна уникнути застосуванням інгібіторів уреази. Це особливо актуально при впровадженні систем мінімальної і нульової обробки грунту, де високі норми добрив вносять при посіві.